Як свекруха малину внучці не дала

Шлюб

Як свекруха малину внучці не дала

«Занадилася, однак, твоя свекруха до нас» – збентежено зітхала мати Ольги. Оля тільки недавно приїхала з донькою Алісою до своїх батьків у село, а тут на тобі, ще й Клавдія Петрівна приїжджає. Все б нічого, але свекруха у Ольги була дамою гордовитої і ледачої, хоча такої себе, звичайно, не вважала.

При кожному зручному випадку, називала себе «барыней»…

А що їй?! Клавдія Петрівна вже давно з чоловіком розлучилася, коли її синові було три роки. Все життя прожила для себе, одночасно воюючи зі своїми матір’ю та сином. Працювала «бариня» нянечкою в державному дитячому садку, була дуже заздрісною і жадібною до копієчки жінкою.

Не балувала, на жаль, ні сина, ні онуку, хоча деньжонки водилися, адже поза роботи панькалася з чужими дітьми.Одного разу, примчавши в черговий раз до батьків своєї невістки, не від великої любові до внучці Алиске, а від невгамовної жадоби до мандрівок, Клавдія Петрівна з усіма вирушила на місцевий сільський ринок. До речі, жили свати в одному великому регіоні, на машині вісім годин шляху.

Проте Клавдія Петрівна ніколи не забирала до себе Алиску, хоча й жила на морському узбережжі. Все якось сама по гостям, а власним гостинністю ніколи не славилася.«Дешевка» – зарозуміло зазначила Клавдія Петрівна про місцевому ринку.

Адже їй, виявляється, бренди подавай. «Нічого путнього» – бурмотіла Петрівна, тупаючи в свіжокупленими фірмових туфельках вартістю її місячної зарплати. Дійсно, які бренди в селі?! Ходила по рядах місцевого ринку і примовляла, що любить все гарне та дороге, що собі тільки таке і купує.

Та й Ольга не раз помічала, що свекруха-то, ласа до халяви, вічно прибідняється, вихваляючись при цьому дорогущими штучками.Тут чотирирічна Аліса ярмарок побачила з овочами та фруктами. Прикупила Клавдія Петрівна великий стакан малини, поставила собі в сумку, сіли разом в машину і поїхали додому.

Яндекс картинкиЯндекс картинкиОльга з Алиской і свекрухою на задньому сидінні влаштувалися, батьки Олі попереду. Дивиться Аліска на бабусю, а та по малинці потягує зі своєї авоськи, дивиться онука на бабусю, заглядає їй в рот, а Петрівна хоч би хни! Не пригощає дитини і все тут! Оля сторопіла, сидить, мовчки спостерігаючи за Алиской і бабусею..

. Тут мати Олі повертається і каже Петрівні: «Ти сама-то лопаешь, дай дитині! Дивись, як дивиться!». Тут Петрівна заблеела тонким голоском і відповідає: «Ну вона ж не мита!».

Так і не дісталося внучці ягідки…

Бувають і такі бабусі…

Related posts

Leave a Comment