Шлюб

Не спілкуємося зі свекрухою і всі щасливі

“Мій чоловік теж не спілкується з матір’ю вже третій рік, з часу нашого весілля. А причина банальна: я їй не сподобалася, і вона відмовляла його одружитися на мені. Але потім ми все одно одружилися, але вже не ставлячи її до відома і без неї.

В нашому житті її немає, двох наших дітей, її онуків, вона не бачила. Ми про неї не знаємо нічого, вона про нас. Всі щасливі)”Мудра свекруха набуває дочка, дурна – втрачає сина.

Мудра свекруха набуває дочка, дурна – втрачає сина.Такий коментар залишила під одним з моїх публікацій молода (чомусь мені так здається) жінка. Ми довго вели з нею дискусію в коментарях, але в результаті залишилися кожна при своїй думці.

Вона вважає, що нікому нічого не винна, вона зробила зі своєї сторони крок назустріч свекрухи, запросивши її на весілля. Але оскільки та це запрошення проігнорувала, значить, більше мати її чоловіка ніяких рухів з боку невістки в свою адресу не заслуговує. Що ж, кожен має право чинити так, як йому подобається.

Тим більше, що чоловіка цієї жінки все влаштовує. Він у цій ситуації цілком і повністю став на бік дружини і з матір’ю теж не спілкується.Але в мене дещо інша думка на цей рахунок.

Мені важко уявити людину, якій комфортно живеться в уповільненому перманентному конфлікті з власною матір’ю (або сином). Хоча люди різні трапляються, сперечатися не буду.Розповім про себе.

З першою моєю свекрухою, якої, на превеликий жаль, вже немає більше 10 років, у мене були чудові відносини. І, думаю, це заслуга обох сторін.Вважаю, що саме невістка на перших порах повинна робити кроки назустріч спілкування.

Вже тільки тому, що вона молодша. Погодьтеся, дивно буде виглядати жінка поважного віку, танцююча танці з бубнами навколо молодої дівиці! Хоча, зараз у нас такі дівчата часом бувають, що вважають таке ставлення до себе елементарним..

.На жаль, моєї першої свекрухи не стало, але у колишнього чоловіка є тітка, з якою ми досі також зберегли теплі, практично родинні стосунки. Незважаючи на те, що з її племінником розлучилися майже 8 років тому.

З другої свекрухою мені довелося шукати спільну мову, коли я вже була юною дівчиною, а вже відбулася особистістю зі своїми інтересами, поглядами на життя і, звичайно ж, тарганами.Мій чоловік – її гаряче улюблений і єдиний син, радість життя і світло в віконце. І, думаю, їй було дуже непросто змиритися з тим, що в його житті з’явилася ще одна жінка.

Та до того ж мене не можна назвати завидною нареченою: старший на 3 роки, приїжджаючи з 3-ма дітьми…

Думаю, не про таку партії свекруха мріяла для свого сина. Але треба віддати їй належне: жодного разу з її боку я не відчула ні тіні неприязні. І мене, і моїх дітей прийняла, як рідних.

Хоча на перших порах мені було важко: мати мого чоловіка – дуже закрита людина і сторонніх в “ближнє коло” не бере. Довелося постаратися, щоб завоювати її довіру.Але я розуміла, що мій чоловік дуже трепетно ставиться до матері, і якщо ми не зійдемося характером, нікому добре від цього не буде.

Він буде переживати, йому доведеться робити вибір між мною і матір’ю. Вибір вкрай важкий і болісний для всіх. І перш за все для мого коханого чоловіка.

Тому я вважала своїм обов’язком, як люблячої жінки, знайти підхід до матері чоловіка і подружитися з нею. Мені це вдалося і зараз у нас з нею чудові теплі стосунки. Чому я безмежно рада.

А чоловік щасливий. І в моменти скупих одкровень визнає, що саме завдяки мені у нас з його матір’ю такі відносини.Я розумію, що всі люди різні бувають і такі свекрухи – мама не горюй! Але в будь-якому разі, вважаю, що саме невістці на першому етапі треба докласти максимум зусиль, щоб встановити нормальні стосунки з матір’ю чоловіка.
Але, звичайно, це не повинно бути грою в одні ворота. Адже є чудова приказка: “Мудра свекруха набуває дочка, дурна – втрачає сина”.Була цікавою для вас стаття? Діліться своєю думкою в коментарях, і підписуйтесь на мій канал: обговоримо ще що-небудь цікаве!#свекруха #невістка #відносини #чоловік #шлюб #жінка #чоловік і жінка #